Національно- патріотичне виховання




Військово- патріотичне виховання учнівської молоді в умовах сучасного навчального закладу

 

Патріотичне виховання – це сфера духовного життя, яка проникає в усе, що пізнає, робить, до чого прагне, що любить і ненавидить людина, яка формується.

В. О. Сухомлинський

Ураховуючи суспільно-політичну ситуацію, що склалася в Україні, усе більшої актуальності набуває виховання в молодого покоління почуття патріотизму, відданості загальнодержавній справі зміцнення країни, активної громадянської позиції тощо.

Патріотизм є нагальною потребою держави, якій необхідні національно свідомі громадяни, здатні забезпечити країні гідне місце в цивілізованому світі, особистості, які своєю діяльністю, любов’ю до Батьківщини прагнуть створити суспільство, зацікавлене в тому, щоб саморозвиток особистості, становлення її патріотичної самосвідомості здійснювалися на моральній основі та визнанні пріоритету прав людини. Розглядаючи механізми реалізації виховного ідеалу, «треба так перебудувати навчально-виховний процес, щоб учні не були пасивним об’єктом, щоб вони брали активну участь у ньому під керівництвом педагогів. Школа мусить стати для них маленькою Батьківщиною, яку вони люблять і честю якої вони дорожать, яку вони разом з педагогами розбудовують».

В.Сухомлинський вважав, що школа повинна виховувати в учнів прагнення до беззавітного служіння Батьківщині, до активної трудової і суспільної діяльності. Він зазначав, що одним з головних виховних завдань школи є підготовка учнів до повсякденної праці для суспільства як до патріотичної діяльності, причому сама діяльність дітей, організована педагогами з даною метою, представляє рушійну силу виховання підростаючого покоління.

Отже, навчальний заклад має стати для кожної дитини осередком становлення громадянина-патріота України, готового самовіддано розбудовувати країну як суверенну, незалежну, демократичну, правову, соціальну державу, забезпечувати її національну безпеку, сприяти єднанню українського народу та встановленню громадянського миру й злагоди в суспільстві.

Патріотизм – це любов до Батьківщини, свого народу, турбота про його благо, сприяння становленню й утвердженню України як суверенної, правової, демократичної, соціальної держави, готовність відстояти її незалежність, служити і захищати її, розділити свою долю з її долею.

 Філософи й політологи визначають патріотизм як суспільний і моральний принцип, який характеризує ставлення людей до своєї країни та виявляється в певному способі дій і складному комплексі суспільних почуттів, що узагальнено називається любов'ю до Батьківщини. Це одне з найглибших почуттів, що закріплювалося століттями й тисячоліттями розвитку відокремлених етносів. Це соціально-політичне явище, якому притаманні природні витоки, власна внутрішня структура, що в процесі суспільного розвитку наповнювалася різним соціальним, національним і класовим змістом.

Соціальні психологи визначають патріотизм як певне моральне ставлення й оцінку особистістю елементів Вітчизни. Патріотичне почуття, соціально-моральне у своїй основі, особистість набуває не лише шляхом біологічної спадковості, а неодмінно під впливом соціального середовища, виховання (соціалізації) у широкому розумінні слова.

Визначальною рисою українського патріотизму має бути його дієвість, спроможна перетворювати почуття в конкретні справи та вчинки на користь держави. Справжній патріот повинен мати активну життєву позицію, своїми справами та способом життя сприяти якісним змінам ситуації в країні на краще.

Метою патріотичного виховання є становлення громадянина-патріота України, готового самовіддано розбудовувати та забезпечувати її національну безпеку, знати свої права і обов’язки, цивілізовано відстоювати їх, сприяти єднанню українського народу, громадянському миру і злагоді в суспільстві, бути конкурентоспроможним, успішно самореалізуватися в соціумі як громадянин, сім'янин, професіонал, носій української національної культури.

Основні виховні завданння військово-патріотичного виховання є:

- утвердження в почуттях особистості патріотичних цінностей, поваги до культурного та історичного минулого України;

- виховання поваги до Конституції України, законів України, державної символіки;

- визнання й забезпечення в реальному житті прав дитини як найвищої цінності держави і суспільства;

- усвідомлення взаємозв’язку між індивідуальною свободою, правами людини та її відповідальністю;

- формування етнічної та національної самосвідомості, любові до родини, рідного краю, народу, держави;

- визнання духовної єдності населення усіх регіонів України, спільності культурної спадщини та майбутнього;

- формування толерантного ставлення до інших народів, культур і традицій;

- формування мовної культури, оволодіння українською мовою як духовного коду нації.

Патріотичне виховання молоді здійснюється за такими напрямами:

державний — базується на забезпеченні державою системи героїко-патріотичного та патріотичного виховання;

соціальний — ґрунтується на вивченні норм моралі, їх дотриманні, орієнтований на усвідомлення пріоритету загальнолюдських цінностей та інтересів, виховання шанобливого ставлення до культури, історії, мови, звичаїв і традицій українського народу;

військовий — передбачає вивчення військової історії України, переможних битв Радянської Армії, основних зразків техніки і озброєння Збройних Сил України, набуття початкових навичок користування ними, підвищення фізичної загартованості в інтересах підготовки до захисту Вітчизни;

психолого-педагогічний — ґрунтується на вивченні психологічних особливостей молоді, урахуванні їх у процесі підготовки юнаків до військової служби, проведенні методичної роботи з узагальнення та поширення передового досвіду героїко-патріотичного виховання, вдосконаленні форм і напрямів цієї діяльності;

правовий — передбачає формування глибоких правових знань, прищеплення високої правової культури.

В основу патріотичного виховання мають бути покладені історичні й культурні цінності, традиції і звичаї народу, значення яких зростає в умовах європейської інтеграції України. У зв’язку з цим патріотичне виховання є важливим державним завданням.

  Посилення патріотичного виховання нерозривно пов’язане з трансформацією правової культури, правової та громадянської свідомості. Ці процеси, у свою чергу, ґрунтуються на такому:

      визнанні й забезпеченні в реальному житті прав людини, гідності та свободи як правових і соціальних цінностей (підхід, що ґрунтується  на правах людини);

      утвердженні гуманістичної моралі та формуванні поваги до таких цінностей, як свобода, рівність, справедливість, чесність, відповідальність тощо;

      утвердженні поваги до Конституції України, законодавства, державної символіки, державної мови;

      формуванні соціальної активності особистості – готовності до участі в процесах державотворення, до виконання громадянського й конституційного обов'язку щодо відстоювання національних інтересів і незалежності держави, здатності до спільного життя та співпраці в громадянському суспільстві, здатності до самостійного життєвого вибору та готовності взяти на себе відповідальність, здатності розв’язувати конфлікти відповідно до правових і демократичних принципів;

      гарантуванні умов для зростання добробуту народу (через свободу підприємництва, захист права на належну винагороду за працю, забезпечення соціально незахищених осіб і т.ін.);

      знанні законодавчих положень про військову службу та військовий обов’язок, інші конституційні обов’язки, про юридичну відповідальність за їх невиконання.

  У сучасних умовах знецінення традиційних моральних цінностей, безкарність, безвідповідальність призводять до ускладнення патріотичного виховання. У зв’язку з цим необхідно усвідомлювати, що держава може не лише створювати умови для формування й посилення патріотичних почуттів народу, але й застосовувати примусові заходи в разі ухилення від виконання патріотичного обов’язку несення військової служби, може забезпечувати реалізацію юридичної відповідальності за певні правопорушення. Правопорушення можуть визнаватися адміністративними проступками (ст.ст. 210-211-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення: неявка на виклик у військовий комісаріат, умисне псування обліково-військових документів чи втрата їх через необережність та ін.). Окремі діяння можуть визнаватися злочинними: 1) злочини проти основ національної безпеки (ст.ст. 109–114-1 Кримінального кодексу України: посягання на територіальну цілісність і недоторканність України, державна зрада, диверсія та ін.); 2) злочини проти громадської безпеки (ст.ст. 258–258-5 – терористичні злочини);          3) злочини у сфері забезпечення призову й мобілізації (ст.ст. 335–337: ухилення від призову на строкову військову службу, ухилення від призову за мобілізацією); 4) військові злочини (ст.ст. 401–435: непокора, дезертирство, ухилення від військової служби шляхом самоскалічення, утрата військового майна, недбале ставлення до військової служби, мародерство тощо).

Мета патріотичного виховання переплітається із завданнями соціалізації й індивідуалізації особистості, які на сьогодні полягають у тому, щоби розвивати в учня позитивні загальнолюдські якості, сприяти його адаптації в суспільному житті.

Історично українська школа завжди була осередком місцевої громади. Сучасна суспільно-політична ситуація в Україні вимагає відтворити цей досвід. Отже, школа має виховувати соціально адаптовану та громадсько орієнтовану особистість, яка після закінчення школи успішно знайде своє місце в житті. Саме громадсько активна школа включає в урочну та позаурочну діяльність реальне життя, створюючи тим самим єдине поле громадянського виховання не лише учнів, а й усіх учасників освітнього процесу. У результаті відбувається комплексне, системне виховання громадянина.


Громадсько активна школа – це навчальний заклад, у якому велику увагу приділено налагодженню партнерських стосунків між школою й усіма ресурсами, що існують у громаді: освітнім, соціальним, оздоровчим послугам; розвитку молодіжного руху; покращенню навчання учнів; зміцненню родини та взаємин між членами громади. Тому організація діяльності громадсько-активних шкіл позитивно впливає не лише на самооцінку молодих людей, а й на розвиток громади в цілому, що є актуальним сьогодні.

Одним із дієвих засобів національно-патріотичного виховання є проведення таких дитячих та молодіжних ігор у позаурочний час, як всеукраїнська дитячо-юнацька військово-патріотична гра «Сокіл» («Джура»), фізкультурно-оздоровчий патріотичний комплекс школярів України «Козацький гарт» тощо.

Військово-патріотичне виховання учнів здійснює весь педагогічний колектив школи.

Директор школи:

· спрямовує діяльність педагогічного колективу і керує всією роботою з військово-патріотичного виховання учнів;

· планує основні заходи з військово-патріотичної роботи, організовує і контролює їх виконання;

· організовує та готує обговорення питань військово-патріотичного виховання на засіданнях педагогічної ради, батьківського комітету;

· сприяє матеріальному забезпеченню заходів, які проводяться;

· організовує методичну роботу з особами, які займаються військово-патріотичним вихованням.

Заступник директора навчального закладу з навчально- виховної роботи:

· здійснює заходи з військово-патріотичного виховання в позаурочний час;

· контролює та координує діяльність класних керівників і надає їм постійно допомогу в організації військово-патріотичної роботи з учнями;

· залучає до військово-патріотичної роботи в школі актив батьків та громадські організації;

· підтримує постійних контакт з викладачем предмета "Захист Вітчизни" в організації військово-патріотичної роботи з учнями.

· забезпечує активну участь учнів у різних заходах з військово-патріотичного виховання;

Класний керівник:

· планує й організовує роботу з військово-патріотичного виховання учнів у класі;

· бере участь у проведенні загальношкільних заходів;

· забезпечує активну участь учнів класу в різних заходах з військово-патріотичного виховання;

· надає допомогу викладачеві предмета "Захист Вітчизни" у створенні в класі необхідних умов для оволодіння військовими знаннями та навичками;

Учитель:

· використовує навчальний матеріал із свого предмета в позакласній роботі з військово-патріотичного виховання;

· керує роботою гуртка з предмету, максимально використовуючи гурткові заняття для проведення військово-патріотичного виховання;

· допомагає організувати читацькі конференції, вечори, огляди, конкурси, виставки, зустрічі, перегляди кінофільмів і т. д. на військово-патріотичні теми.

У сучасних умовах поряд із зростанням виховної функції школи підвищується роль сім'ї у вихованні дітей, підсилюється значення суспільного виховання. Школа широко використовує допомогу громадськості та батьків у роботі з військово-патріотичного виховання учнів.

Робота з батьківським активом проводиться за такими напрямами:

· роз'яснення батькам завдань військово-патріотичного виховання учнів;

· ознайомлення батьків з основними методами військово-патріотичного виховання дітей;

· залучення батьків до участі в позакласній та позашкільній роботі (допомога в проведенні походів, екскурсій, спортивних ігор, бесіди з учнями) на патріотичні теми, різноманітні форми спільної пошукової і творчої діяльності.

Спільно з батьками проводяться такі форми роботи:

· ознайомлення дітей із сімейними бойовими та трудовими традиціями;

· бесіди про героїчні подвиги українського народу;

· читання та обговорення з дітьми книг на військово-патріотичну тематику;

· спільний перегляд героїко-патріотичних фільмів, телевізійних передач;

· заохочення дітей до участі в догляді за могилами воїнів та надання допомоги інвалідам війни;

· розвиток інтересу до військової професії і служби в Збройних силах України;

· фізична підготовка та загартування дітей.

Військово-патріотичне виховання в школі здійснюється насамперед у процесі навчання, де в учнів закладається фундамент глибоких знань, формуються світогляд, національна самосвідомість. Уже в молодших класах учні усвідомлюють такі поняття, як "Батьківщина", "громадянин", "патріот", вчаться шанувати землю батьків, вивчають свій родовід. Важко переоцінити значення предметів гуманітарного циклу в морально-політичній та психологічній підготовці майбутніх захисників Батьківщини.

- Уроки історії України озброюють учнів знаннями законів суспільного розвитку, допомагають засвоїти основні відомості про війну та армію. Школярі вивчають героїчні бойові та трудові традиції українського народу і його Збройних сил.

- На уроках літератури формуються моральні ідеали молоді на прикладах позитивних героїв художніх творів, встановлюється живий зв'язок далекого минулого із сучасністю, виховується почуття гордості за свою Батьківщину, свій народ.

- На уроках математики, фізики, хімії, біології учні одержують основи знань, без яких неможливо оволодіти сучасною військовою технікою і зброєю, засобами захисту від зброї масового ураження. В процесі вивчення цих предметів учні ознайомлюються з впливом науково-технічної революції на розвиток військової техніки, розв'язують завдання, в змісті яких відображена військова тематика.

- На заняттях із фізичної культури формуються якості, які необхідні солдатові: висока працездатність, витривалість, чітка координація і точність рухів.

- Під час занять із допризовної підготовки (Захист Вітчизни) учні знайомляться із специфікою військової праці, готуються до виконання обов'язків солдата, дізнаються про особливості служби в Збройних Силах України, виховують в собі якості, необхідні майбутньому воїнові. Програма допризовної підготовки (Захист Вітчизни) дозволяє під час вивчення кожної теми використовувати матеріали із життя воїнів у мирний час і пропагувати на уроках приклади героїчного минулого українського народу, його Збройних Сил.

Зміст предмета «Захист Вітчизни» передбачає ознайомлення учнів зі специфікою військової підготовки та містить такі розділи: «Збройні Сили на захисті Вітчизни»; «Статути Збройних Сил»; «Міжнародне гуманітарне право»; «Тактична підготовка»; «Вогнева підготовка»; «Стройова підготовка»; «Прикладна фізична підготовка»; «Військово-медична підготовка»; «Основи цивільного захисту». Під час занять із предмету «Захист Вітчизни» учні дізнаються про особливості служби в Збройних Силах України, готуються до виконання обов’язків солдата. Програма дозволяє під час вивчення кожної теми використовувати матеріали із життя воїнів у мирний час і пропагувати приклади героїчного минулого українського народу.

У нашій школі система патріотичного виховання здійснюється за допомогою різноманітних форм роботи, вибір яких залежить від змісту та завдань виховної роботи, вікових особливостей вихованців з урахуванням основних напрямів діяльності школярів.

Основними формами патріотичного виховання школярів є:

-інформаційно-масові (дискусії, диспути, конференції, “круглий стіл”, вікторини, «усні журнали» тощо);

-діяльнісно-практичні (лінійки, екскурсії, свята, ігри-конкурси, огляди-конкурси, олімпіади);

-діалогічні (бесіда, міжрольове спілкування);

-індивідуальні (доручення, творчі завдання, звіти, індивідуальна робота тощо);

-наочні ( виставки дитячої творчості, книжкові виставки, тематичні стенди тощо).

У школі створено умови для самовизначення та самоутвердження особистості шляхом урізноманітнення форм навчання і діяльності - організовано роботу гуртків :

- турисько- краєзнавчий, керівник вчитель біології Дяченко Л.В. 

– літературний, керівник вчитель української мови і літератури Панченко Н.В.

- спортивний, керівник вчитель фізичної культури Власенко В.М..

На демократичних засадах активно діє учнівське самоврядування – «Учнівська рада», до складу якої входять центри , що координують життя шкільного учнівського колективу.

У школі військово-патріотичне виховання активно реалізується через створення проектів:

-«Ми роду славетного діти»,

-« Я – частинка України»,

- «Моя країна – Україна»,

-«Я маю право»,

-«Козацькому роду – нема переводу»,

-«Цінності моєї родини».

Зусилля педагогічного колективу нашої школи зосереджені на формуванні національної самосвідомості у підростаючого покоління через створену народом сукупність ідеалів, поглядів, переконань, актуалізацію національних цінностей, що втілює в собі прагнення до державності та соборності, патріотизм, почуття національної гідності, пошану до державних та національних символів, любов до рідної культури, мови, національних свят і традицій. 

З цією метою учні відвідують музеї в місті Каневі, в школі створено куточок «Українська світлиця» ,в ній представлені зібрані учнями предмети побуту ХІХ-ХХ ст., відображено частинки інтер’єру стародавньої української хати.

У День соборності України старшокласники проводять виховний захід для молодших учнів біля шкільного куточка «Державні символи України», де учні вкотре знайомляться зі сторінками історії свого краю, слави та звитяги земляків.

У День Гідності і Свободи старшокласники проводять відкриті години, щоб згадати трагічні дні листопада 2014 року та віддати шану тим, хто ціною свого життя виборював краще майбутнє.

 На початку березня проводиться Шевченківський тиждень. Широко відчиняє двері для дітей шкільна бібліотека , яка представляє змістовну тематичну виставку у якій зібрані матеріали про життя і творчість генія української літератури, видання «Кобзаря» різних років, картини, вишиті руками випускників.

Серед заходів з патріотичного виховання для шкільного колективу вже традиційним стало проведення конкурсів «Козацькі розваги» до Дня українського козацтва та «Стежка козацької слави», де конкурсанти демонструють свої початкові знання і вміння у військовій справі, знання історії, літератури, рівень фізичної підготовки.

 Знаходячись у діючій взаємодії зі структурними підрозділами органів місцевого самоврядування, школа залучається до проведення сільських та районних урочистостей, бере постійну участь у мітингах, вітальних та концертних програмах.

Учні урочисто вітають ювілярів - ветеранів війни та праці, що мешкають на мікрорайоні школи. Результатом проведеного в школі поетичного проекту-конкурсу стали написані учнями адресні віршовані вітання ветеранам війни . Активно проводиться у школі шефська робота з ветеранами: волонтерський рух, операції та соціальні проекти "Ветеран живе поруч", "Доброго ранку, ветеран", "Лист ветерану", «Лист бійцям АТО»

  Школярі беруть участь  у рамках соціальних проектів "Ми - не байдужі", "Добро починається з тебе" проводяться акції "Милосердя".

З метою організації патріотичного виховання учнівської молоді в умовах школи проводяться різноманітні виховні заходи, зокрема:

· бесіди «Моя рідна Україна», «Наша вітчизна – Україна», «Державна символіка Батьківщини»;

· заходи, які виховують любов до української мови – «Свято рідної мови», «Шевченківське слово», «Тиждень української мови»; конкурс на кращу розповідь української народної казки; конкурс юних читців;

· форми роботи, пов’язані з вивченням історії рідного краю і народу (історичне краєзнавство) – відвідування місць історичних подій, вивчення літератури, збирання документів, влаштування виставок, складання історії свого роду, участь у роботі гуртків, оформлення куточка народознавства, святкування Дня Конституції, Дня незалежності України;

· форми і методи військово-патріотичного виховання – проведення Дня патріотичної пісні, святкування Дня Перемоги, Дня збройних Сил України, Дня захисника Вітчизни, участь у військово-спортивних іграх на місцевості;

· архівно-пошукова робота, екскурсії до музеїв, зустрічі з ветеранами війни, родичами загиблих захисників Вітчизни, випуск плакатів, буклетів, газет за матеріалами пошукової діяльності;

· участь у «Вахті пам’яті», в акції «Ветеран живе поруч»;

· уроки пам’яті, уроки мужності «Їх славні імена в літописі Великої Вітчизняної», «Імена фронтовиків на обеліску братської могили у моєму селі»;

· виховання бережливого ставлення до природи – конкурс на кращий плакат «Бережи довкілля», операції «Плекаємо сад».

· форми і методи виховання правосвідомості – вивчення Конституції України, зустрічі з депутатами сільської ради, працівниками правоохоронних органів, дискусії: «Чи варто дотримуватись букви закону?», «Що значить бути патріотом?»;

· виховання засобами праці – соціально-проектна діяльність, аукціони, ярмарки, розширення зеленої зони біля школи, впорядкування та догляд за подвір’ям, проведення операцій «Турбота», «Милосердя» , волонтерський рух та ін.

Такі форми і методи патріотичного виховання покликані формувати в особистості емоційні та поведінкові компоненти, що передбачають вироблення вмінь міркувати, аналізувати, ставити питання, шукати власні відповіді, критично розглядати проблему, робити власні висновки, брати участь у громадському житті.

 

ЗАКОНИ УКРАЇНИ

УКАЗИ ПРЕЗИДЕНТА

    Про відзначення у 2017 році Дня Гідності і Свободи»   № 300/2017

ПОСТАНОВИ, РОСПОРЯДЖЕННЯ,ДОРУЧЕННЯ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНи

Постанови Верховної Ради України

         1. «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2017 році»від 22 грудня 2016 року № 1807-VIII

         2. «Про встановлення Дня українського добровольця»від 17 січня 2017 року № 1822-VІІІ

    РОЗПОРЯДЖЕННЯ від 25 грудня 2015 р. № 1400-р Про затвердження плану заходів щодо національно-патріотичного виховання молоді на 2016 рік ”

НАКАЗИ МОНУ

ЛИСТИ МОНУ




 
























































































Comments